Визнання іноземних медичних дипломів у Німеччині: що зміниться з 1 листопада 2026 року

Реформа має зробити процедури визнання іноземних кваліфікацій швидшими, уніфікованішими та більш цифровізованими. Водночас вона стосується передусім адміністративного порядку розгляду заяв, а не зниження професійних вимог до медичних працівників.

Кого стосуються нові правила

Основні зміни передбачені для представників таких регульованих медичних професій:

• лікарів;
• стоматологів;
• фармацевтів;
• акушерок і акушерів.

Найбільше практичне значення закон має для фахівців, які здобули професійну кваліфікацію за межами Європейського Союзу, Європейської економічної зони та Швейцарії. У німецькому праві такі держави називаються третіми країнами (Drittstaaten).

Україна належить до третіх країн. Тому нові правила застосовуватимуться також до українських лікарів, стоматологів, фармацевтів та акушерок, які звертаються для отримання допуску до професії у Німеччині.

Для кваліфікацій, отриманих у державах Європейського Союзу, Європейської економічної зони або Швейцарії, і надалі діятимуть спеціальні правила європейського права, зокрема положення про автоматичне визнання окремих кваліфікацій.

Як зараз відбувається визнання медичного диплома

Для постійної та необмеженої роботи лікарем, стоматологом або фармацевтом у Німеччині зазвичай необхідний державний допуск до професії (Approbation).

До набрання чинності основними положеннями нового закону стандартна процедура для дипломів із третіх країн передбачає документальну перевірку рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung).

Компетентний орган порівнює іноземну професійну підготовку з відповідною німецькою освітньою програмою. Зокрема, можуть аналізуватися:

• тривалість навчання;
• зміст навчальних дисциплін;
• кількість теоретичних і практичних годин;
• клінічна підготовка;
• пройдені практики;
• професійний досвід заявника;
• додаткова освіта та підвищення кваліфікації.

Для такого порівняння заявнику нерідко доводиться отримувати в університеті детальні навчальні плани, програми дисциплін і відомості про кількість годин, а потім перекладати та засвідчувати значний обсяг документів.

Якщо компетентний орган виявляє істотні відмінності (wesentliche Unterschiede), які неможливо компенсувати професійним досвідом або додатковою кваліфікацією, заявнику пропонують підтвердити знання шляхом складання іспиту.

Головна зміна з 1 листопада 2026 року

Для лікарів, стоматологів і фармацевтів із кваліфікаціями, отриманими у третіх країнах, іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung) стане основним варіантом проходження процедури.

Це означає, що заявнику більше не обов’язково спочатку проходити повне документальне порівняння іноземної освіти з німецькою програмою, а потім очікувати рішення про наявність істотних відмінностей.

Він зможе одразу перейти до іспиту на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung). Документальна перевірка рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung) при цьому не скасовується, але проводитиметься за вибором заявника.

Які варіанти матиме заявник

Після набрання чинності новими правилами фахівець із дипломом, отриманим у третій країні, фактично матиме два шляхи.

Перший варіант: прямий іспит

Заявник може не вимагати проведення документальної перевірки рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung) і перейти до іспиту на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung).

У такому разі йому не доведеться подавати документи, які необхідні виключно для детального порівняння іноземної та німецької освітніх програм.

Другий варіант: документальне порівняння

Заявник має право вимагати проведення документальної перевірки рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung).

Якщо компетентний орган встановить рівноцінність кваліфікації або визнає, що виявлені відмінності компенсовані професійним досвідом чи додатковою освітою, складати іспит на підтвердження знань може не знадобитися.

Якщо ж буде встановлено істотні відмінності, заявнику доведеться пройти передбачену законом компенсаційну процедуру.

Отже, документальне порівняння може залишатися вигідним для фахівців, чия підготовка ймовірно відповідає німецьким вимогам і які можуть подати повний комплект документів.

Що таке іспит на підтвердження професійних знань

Іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung) є професійним іспитом, необхідним для допуску до медичної професії.

Під час іспиту перевіряється, чи має кандидат знання та практичні навички, необхідні для безпечної професійної діяльності у Німеччині.

Після прямої відмови від документального порівняння іспит не буде обмежуватися лише тими відмінностями, які раніше могли бути виявлені під час аналізу диплома. Перевірка проводиться за стандартами, встановленими для відповідної професії.

Іншими словами, прямий іспит може скоротити бюрократичну частину процедури, але не обов’язково робить професійну перевірку простішою.

Які документи більше не доведеться подавати

Якщо заявник відмовляється від документальної перевірки рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung), він звільняється від обов’язку подавати документи, необхідні виключно для такого порівняння.

Залежно від конкретної процедури йдеться, наприклад, про такі матеріали:

• детальні навчальні плани;
• програми окремих дисциплін;
• описи змісту навчальних модулів;
• детальний розподіл теоретичних і практичних годин;
• додаткові довідки з іноземного університету;
• переклади та засвідчені копії документів, призначених лише для порівняння програм.

Однак це не означає повної відмови від документів. Заявник і надалі повинен підтвердити наявність професійної освіти, свою особу та виконання інших умов допуску до професії.

Зберігається необхідність подання диплома та інших основних документів, передбачених законодавством і вимогами компетентного органу.

Що зміниться для іноземних лікарів

Для лікарів із дипломами, отриманими у третіх країнах, змінюються положення Федерального положення про лікарів (Bundesärzteordnung).

Під час звернення за державним допуском до професії (Approbation) лікар зможе обрати прямий іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung), не проходячи попередньо повне документальне порівняння своєї підготовки.

Документальна перевірка рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung) проводитиметься, якщо лікар сам обере цей варіант.

Для отримання державного допуску до професії (Approbation) і надалі необхідно виконати всі встановлені законом вимоги. Самого лише складання професійного іспиту недостатньо.

В окремих випадках лікар може працювати на підставі тимчасового або обмеженого дозволу на професійну діяльність (Berufserlaubnis). Такий дозвіл не слід прирівнювати до державного допуску до професії (Approbation): його дія може бути обмежена строком, територією, місцем роботи або видом діяльності.

Що зміниться для стоматологів

Аналогічний принцип запроваджується для стоматологів із кваліфікаціями, отриманими у третіх країнах. Зміни вносяться до Закону про здійснення стоматологічної діяльності (Gesetz über die Ausübung der Zahnheilkunde).

Прямий іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung) стає основним шляхом. Детальне документальне порівняння освіти проводитиметься за вибором заявника.

Для отримання державного допуску до професії (Approbation) стоматолог повинен підтвердити не лише професійну кваліфікацію, а й виконання інших вимог, зокрема необхідне знання німецької мови та особисту надійність.

Що зміниться для фармацевтів

Для фармацевтів відповідні зміни закріплюються у Федеральному положенні про фармацевтів (Bundes-Apothekerordnung).

Фармацевт із дипломом, отриманим у третій країні, зможе відмовитися від попереднього документального порівняння програми навчання та перейти безпосередньо до іспиту на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung).

При цьому професійні стандарти не знижуються. Кандидат повинен довести, що має знання та навички, необхідні для здійснення фармацевтичної діяльності у Німеччині.

Що зміниться для акушерок

Зміни для акушерок і акушерів закріплюються у Законі про акушерок (Hebammengesetz).

Особа з професійною кваліфікацією, отриманою у третій країні, зможе відмовитися від документального порівняння освіти. У такому разі необхідно пройти компенсаційну процедуру, передбачену для цієї професії.

Залежно від застосовних положень кандидат зможе обрати:

• іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung);
• адаптаційний курс (Anpassungslehrgang).

Адаптаційний курс (Anpassungslehrgang) є практично орієнтованим кваліфікаційним заходом, спрямованим на досягнення рівня, необхідного для визнання професії у Німеччині.

Вибір відповідного варіанта слід оцінювати з урахуванням рівня підготовки, професійного досвіду, знання німецької мови, тривалості курсу та доступності екзаменаційних місць.

Перевірка знання німецької мови

Новий закон не скасовує мовних вимог. Для здійснення медичної діяльності заявник повинен володіти німецькою мовою на рівні, необхідному для професійної роботи та безпечного спілкування з пацієнтами.

Федеральні землі отримують можливість перевіряти мовні знання заявників із кваліфікаціями, отриманими у третіх країнах, ще до завершення перевірки їхньої професійної кваліфікації.

Це може дозволити проводити окремі етапи процедури паралельно або в іншій послідовності.

Залежно від професії та федеральної землі можуть вимагатися:

• підтвердження загального знання німецької мови;
• іспит із професійної німецької мови (Fachsprachprüfung);
• інші підтвердження, встановлені компетентним органом.

Для дипломів із держав Європейського Союзу, Європейської економічної зони та Швейцарії зберігається передбачена європейським правом послідовність: спочатку перевіряється професійна кваліфікація, а потім — мовні знання.

Цифровізація процедури та обмін даними між органами

Закон створює додаткові правові підстави для електронного подання та передання документів.

Крім того, компетентні органи федеральних земель зможуть обмінюватися інформацією про подані заяви. Зокрема, орган зможе перевірити, чи звертався заявник за державним допуском до професії (Approbation) або дозволом на професійну діяльність в іншій федеральній землі.

Такий обмін має перешкоджати паралельному веденню кількох процедур і допомагати органам використовувати вже наявну інформацію.

Однак фактична швидкість цифровізації залежатиме не лише від федерального закону, а й від технічної готовності та адміністративної практики конкретної федеральної землі.

Що означає частковий доступ до медичної професії

Закон також регулює частковий доступ до лікарської, стоматологічної та фармацевтичної діяльності (partieller Berufszugang).

Цей механізм запроваджується на виконання європейського законодавства про визнання професійних кваліфікацій.

Частковий доступ може розглядатися у виняткових випадках, коли професійна діяльність у державі походження відповідає лише окремій частині регульованої професії у Німеччині, а проходження повної німецької освіти було б непропорційною вимогою.

Дозвіл обмежується конкретними видами діяльності. Він не надає права використовувати німецьке професійне найменування у повному обсязі та не є рівнозначним повному державному допуску до професії (Approbation).

Для більшості заявників з українськими медичними дипломами центральне значення має не частковий доступ, а загальна процедура отримання державного допуску до професії.

Які вимоги зберігаються після реформи

Спрощення процедури не означає зниження вимог до професійної кваліфікації або безпеки пацієнтів.

Для отримання державного допуску до професії (Approbation) або іншого передбаченого законом дозволу заявник і надалі повинен виконати встановлені умови.

Залежно від професії та конкретної процедури перевіряються:

• наявність завершеної професійної освіти;
• професійні знання та практичні навички;
• необхідне знання німецької мови;
• професійна та особиста надійність;
• відсутність обставин, що свідчать про негідність або ненадійність;
• придатність за станом здоров’я;
• особа заявника;
• законність і справжність поданих документів.

Компетентні органи також зберігають право перевіряти справжність дипломів, свідоцтв та інших документів.

Що новий закон означає для українських медичних працівників

Для українських лікарів, стоматологів, фармацевтів та акушерок реформа може суттєво скоротити обсяг документів, які доводиться отримувати в українських закладах освіти.

На практиці заявники нерідко стикаються з тим, що університет не може швидко надати детальну програму навчання, архівні документи недоступні, частина матеріалів втрачена або отримання довідок затягується.

Окремою проблемою для українців можуть бути документи з навчальних закладів, розташованих на тимчасово окупованих територіях або в регіонах, де архіви були пошкоджені чи знищені.

Додаткове фінансове навантаження створюють:

• отримання документів в університеті;
• виготовлення засвідчених копій;
• переклад навчальних програм;
• переклад великої кількості додатків і довідок;
• засвідчення та пересилання документів;
• підготовка експертних висновків.

Можливість відмовитися від документального порівняння та одразу перейти до професійного іспиту може усунути значну частину цих витрат і бюрократичних перешкод.

Однак прямий іспит підходить не кожному заявнику. Якщо освіта та професійний досвід дозволяють розраховувати на позитивне рішення за результатами документального порівняння, вибір перевірки рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung) може виявитися вигіднішим.

Перед вибором процедури українському фахівцю доцільно оцінити:

• повноту наявних документів;
• можливість отримати документи з українського університету;
• відповідність програми німецьким вимогам;
• тривалість професійного досвіду;
• наявність додаткової кваліфікації;
• рівень підготовки до іспиту;
• строки очікування іспиту в конкретній федеральній землі;
• вартість перекладів і підготовки документів;
• можливі наслідки відмови від документальної перевірки.

Особливо уважно слід підходити до вибору процедури тим, хто вже подав заяву на визнання диплома або отримав проміжне рішення компетентного органу. У таких справах необхідно враховувати дату подання заяви, стадію процедури та перехідні положення нового закону.

Чи стане визнання диплома справді швидшим

Закон усуває один із найскладніших етапів процедури — обов’язкове детальне порівняння іноземних навчальних програм.

Це має скоротити адміністративне навантаження на заявників та органи. За оцінкою федерального уряду, відмова від обов’язкової документальної перевірки дозволить щороку зменшувати витрати заявників і державне адміністративне навантаження.

Однак фактична тривалість процедури залежатиме від кількох чинників:

• кількості доступних екзаменаційних місць;
• строків допуску до іспиту;
• роботи компетентного органу федеральної землі;
• повноти основних документів заявника;
• успішного складання мовного та професійного іспитів;
• необхідності повторного складання іспиту.

Тому прямий іспит може прискорити адміністративну частину визнання, але сам по собі не гарантує отримання державного допуску до професії у короткий строк.

Коли нові правила набудуть чинності

Закон офіційно опубліковано 28 липня 2026 року у Федеральному віснику законів Німеччини під номером BGBl. 2026 I Nr. 225.

Окремі технічні положення, зокрема зміни деяких правових підстав для ухвалення підзаконних актів, набули чинності 29 липня 2026 року — наступного дня після офіційного оприлюднення.

Основні зміни процедури визнання іноземних медичних кваліфікацій набудуть чинності 1 листопада 2026 року.

Під час оцінки конкретної справи необхідно враховувати дату подання заяви та перехідні положення. Для заяв, поданих до набрання новими правилами чинності, може й надалі застосовуватися попередній порядок.

Поширені запитання про визнання іноземних медичних дипломів

Чи будуть українські медичні дипломи визнаватися автоматично?

Ні. Закон не запроваджує автоматичного визнання українських медичних дипломів. Необхідно пройти встановлену процедуру та підтвердити виконання професійних, мовних та інших вимог.

Чи обов’язково буде проходити документальне порівняння диплома?

Для лікарів, стоматологів і фармацевтів із кваліфікаціями, отриманими у третіх країнах, документальна перевірка рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung) перестає бути обов’язковим стандартним етапом. Заявник зможе обрати прямий іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung).

Чи можна й надалі вимагати порівняння освіти?

Так. Документальна перевірка не скасовується. Вона проводиться, якщо заявник обирає цей шлях.

Що вигідніше: порівняння диплома чи прямий іспит?

Це залежить від обставин конкретної справи. Якщо повний комплект документів доступний, а освіта та професійний досвід відповідають німецьким вимогам, документальна перевірка може дозволити уникнути іспиту. Якщо отримати навчальні програми складно або порівняння може тривати занадто довго, прямий іспит може бути практичнішим.

Чи потрібно підтверджувати знання німецької мови?

Так. Мовні вимоги зберігаються. Закон лише дозволяє федеральним землям проводити перевірку мовних знань заявників із третіх країн раніше, ніж це було можливо до реформи.

Чи потрібно подавати диплом, якщо обрано прямий іспит?

Так. Відмова від документального порівняння не означає відмови від підтвердження самого факту здобуття професійної освіти. Не подавати можна передусім ті матеріали, які потрібні лише для детального порівняння навчальних програм.

Чи стане іспит простішим?

Ні. Закон не знижує вимоги до іспиту. Іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung) має підтвердити готовність кандидата до безпечної професійної діяльності за німецькими стандартами.

Чи поширюється закон на медичних сестер і фахівців із догляду?

Основні положення цього закону щодо прямого іспиту стосуються лікарів, стоматологів, фармацевтів та акушерок. Визнання кваліфікацій фахівців із догляду регулюється іншими нормами.

Куди подавати заяву на визнання?

Заява подається до компетентного органу відповідної федеральної землі. Конкретна установа залежить від професії, місця передбачуваної роботи та законодавства федеральної землі.

Чи можна подати заяви одночасно у кількох федеральних землях?

Органи отримають додаткові можливості обмінюватися інформацією та перевіряти, чи ведеться в іншій федеральній землі процедура видачі державного допуску до професії (Approbation) або професійного дозволу. Паралельне подання кількох заяв може викликати додаткові запитання та не повинно використовуватися як спосіб обходу встановленої компетенції.

Що робити українському медику, якщо документи з університету неможливо отримати?

Після набрання новими правилами чинності у багатьох випадках можна буде відмовитися від детального документального порівняння та обрати прямий іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung). Однак основний диплом та документи, які підтверджують факт завершення професійної освіти, все одно необхідно подавати.

Висновок

Новий закон справді спрощує визнання іноземних медичних кваліфікацій у Німеччині, але його не можна розуміти як автоматичне визнання дипломів.

Головна зміна полягає у можливості обирати процедуру. Лікар, стоматолог або фармацевт із дипломом, отриманим у третій країні, зможе відмовитися від детального документального порівняння освіти та безпосередньо скласти іспит на підтвердження професійних знань (Kenntnisprüfung).

Для українських заявників, яким складно отримати детальні програми навчання, архівні довідки або документи з українських закладів освіти, це може суттєво скоротити витрати та адміністративні перешкоди.

Водночас документальна перевірка рівноцінності освіти (Gleichwertigkeitsprüfung) зберігається. У певних випадках вона може бути вигіднішим варіантом, оскільки позитивний результат дозволяє підтвердити кваліфікацію без прямого проходження повного професійного іспиту.

Тому вибір між документальним порівнянням і прямим іспитом слід робити індивідуально — з урахуванням наявних документів, освіти, професійного досвіду, рівня підготовки та практики конкретної федеральної землі.