Обмін українських водійських прав у Німеччині: покрокова інструкція

Як обміняти українське водійське посвідчення на німецьке: нові правила з 18 серпня 2026 року

Російською: Инструкция обмена украинских водительских прав на немецкие без экзаменов

З 18 серпня 2026 року Україну включено до переліку держав у Додатку 11 до Положення про допуск осіб до дорожнього руху (Anlage 11 zur Fahrerlaubnis-Verordnung). Завдяки цьому українські водійські посвідчення передбачених категорій можна обмінювати на німецькі без складання теоретичного та практичного іспитів.

Раніше власникам українських водійських посвідчень, які бажали отримати німецькі права, за загальним правилом доводилося складати обидва іспити. Включення України до Anlage 11 FeV значно спрощує процедуру, але не означає автоматичного обміну: водій повинен подати заяву, надати документи та пройти перевірку у компетентному відомстві.

Що саме змінилося з 18 серпня 2026 року

Україна офіційно включена до переліку держав, водійські посвідчення яких можуть бути переоформлені за спеціальними правилами § 31 FeV.

Для передбачених українських категорій у Anlage 11 зазначено:

Вимога	Чи потрібно виконувати
Теоретичний іспит (theoretische Prüfung)	Ні
Практичний іспит (praktische Prüfung)	Ні
Обов’язкове навчання в німецькій автошколі	Ні
Звичайний тест зору (Sehtest) для категорії B	Ні
Курс першої допомоги (Erste-Hilfe-Kurs)	Ні

Для більшості власників української категорії B це означає, що отримати німецьке водійське посвідчення тепер можна без автошколи та без іспитів.

Які українські категорії можна обміняти без іспитів

Спрощений порядок передбачений для українських категорій:

• A1;
• A;
• B;
• BE;
• C1;
• C1E;
• C;
• CE;
• D1;
• D1E;
• D;
• DE.

Важливо: українська категорія A1 у межах обміну відповідає німецькій категорії AM. Тому не слід автоматично виходити з того, що власнику української A1 буде видана німецька категорія A1.

Для категорій із причепом німецьке посвідчення відповідної категорії може бути видано лише за наявності основної категорії. Наприклад, для CE необхідна категорія C, а для BE — категорія B.

Чи зобов’язані українці негайно обмінювати права

Включення України до Anlage 11 FeV саме по собі не означає, що кожен українець повинен негайно відмовитися від українського посвідчення.

Для осіб, які користуються тимчасовим захистом, продовжують діяти спеціальні правила Європейського Союзу щодо визнання українських водійських документів. Тому в багатьох випадках чинним українським посвідченням можна користуватися в Німеччині без негайного обміну.

Водночас обмін може бути доцільним, якщо людина планує залишатися в Німеччині на тривалий строк, хоче отримати німецький документ або потребує його для роботи.

Перед обміном потрібно враховувати, що українське посвідчення під час видачі німецького документа, як правило, передається до відомства. Тому рішення про обмін варто приймати з урахуванням особистої ситуації.

Як обміняти українське посвідчення: покрокова інструкція

Крок 1. Знайти компетентне відомство

Заява подається до відомства з питань водійських посвідчень (Fahrerlaubnisbehörde) за місцем звичайного проживання заявника в Німеччині.

Залежно від місця проживання це може бути:

• Führerscheinstelle міської адміністрації;
• Straßenverkehrsamt;
• відповідний підрозділ районної адміністрації (Landratsamt або Kreisverwaltung).

У багатьох містах необхідно заздалегідь записатися на прийом. Частина відомств дозволяє розпочати процедуру онлайн, однак оригінал посвідчення все одно потрібно буде пред’явити.

Крок 2. Уточнити місцевий перелік документів

Основні правила встановлені на федеральному рівні, але порядок запису, форма заяви та окремі адміністративні вимоги можуть відрізнятися залежно від міста або району.

Перед поданням заяви рекомендується перевірити офіційний сайт своєї Fahrerlaubnisbehörde або отримати письмовий перелік необхідних документів.

Крок 3. Підготувати документи

Як правило, для обміну можуть знадобитися:

• заява на переоформлення іноземного водійського посвідчення (Antrag auf Umschreibung einer ausländischen Fahrerlaubnis);
• закордонний паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• підтвердження реєстрації місця проживання, якщо відомство не отримує ці дані самостійно;
• актуальна біометрична фотографія;
• оригінал українського водійського посвідчення;
• за потреби — переклад посвідчення або класифікація його категорій;
• підтвердження строку дії та справжності посвідчення, якщо цього вимагатиме відомство;
• для вантажних та автобусних категорій — медичні документи й підтвердження відповідності вимогам до зору.

Точний перелік необхідно уточнювати у місцевому відомстві. Не кожна Fahrerlaubnisbehörde вимагає переклад українського посвідчення, однак вона може запросити його в конкретній справі.

Крок 4. Подати заяву на обмін

Під час подання заяви потрібно пред’явити українське посвідчення та підтвердити, що воно є чинним.

Відповідно до § 31 FeV заявник також повинен заявити, що іноземне водійське посвідчення залишається дійсним. Fahrerlaubnisbehörde має право перевірити достовірність цієї інформації.

Крок 5. Дочекатися перевірки

Обмін не відбувається автоматично відразу після подання заяви. Відомство може перевіряти:

• справжність українського посвідчення;
• його чинність;
• дату та підстави видачі;
• відповідність українських категорій німецьким;
• наявність звичайного місця проживання заявника в Німеччині;
• відсутність обставин, які виключають придатність до керування транспортними засобами.

Тривалість процедури залежить від завантаженості відомства та необхідності додаткової перевірки українського документа.

Крок 6. Отримати німецький Führerschein

Після завершення перевірки та виконання встановлених умов заявнику видається німецьке водійське посвідчення.

Відповідно до § 31 Absatz 4 FeV німецький Führerschein, як правило, видається лише після передачі іноземного посвідчення до Fahrerlaubnisbehörde. Залежно від установленого порядку український документ може зберігатися у відомстві або бути направлений органу, який його видав.

Чи потрібні автошкола, іспити, Sehtest та Erste-Hilfe-Kurs

Під час стандартного обміну української категорії B:

• обов’язкове навчання в автошколі не проводиться;
• теоретичний іспит не складається;
• практичний іспит не складається;
• звичайний Sehtest не вимагається;
• Erste-Hilfe-Kurs не вимагається.

Ці звільнення випливають зі спеціального порядку § 31 FeV у поєднанні з Anlage 11.

Спрощений обмін не скасовує загальних вимог до придатності водія. Якщо відомству стануть відомі обставини, які викликають сумніви щодо здоров’я, залежностей, порушень правил дорожнього руху або загальної придатності до керування, воно може вимагати додаткові документи чи висновки.

Коли відомство все ж може призначити іспит

Звільнення від теоретичного та практичного іспитів є загальним правилом, але не безумовною гарантією для кожної окремої справи.

Відповідно до § 31 Absatz 1a FeV Fahrerlaubnisbehörde може призначити іспит на право керування транспортним засобом (Fahrerlaubnisprüfung), якщо існують конкретні факти, які обґрунтовують припущення, що заявник більше не має необхідних знань або практичних навичок.

Самого тривалого невикористання посвідчення або суб’єктивної підозри недостатньо: рішення відомства повинно спиратися на конкретні обставини.

Особливі правила для категорій C, C1, D і D1

Звільнення від іспитів не означає звільнення від медичних вимог, установлених для вантажного та пасажирського транспорту.

Для категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D і DE необхідно підтвердити:

• фізичну та психічну придатність відповідно до Anlage 5 FeV;
• відповідність спеціальним вимогам до зору відповідно до Anlage 6 FeV.

Для автобусних категорій D і D1 діють додаткові вимоги, пов’язані з особливою відповідальністю за перевезення пасажирів. Відомство може, зокрема, вимагати довідку про несудимість (Führungszeugnis), а в передбачених законом випадках — додаткове обстеження.

Німецькі категорії для керування вантажними автомобілями та автобусами видаються на обмежений строк. Тому під час обміну також враховуються вік заявника, строк чинності відповідної категорії та правила її подальшого продовження.

Обмін посвідчення не замінює професійну кваліфікацію водія

Власникам категорій C або D необхідно розрізняти:

• водійське посвідчення, яке підтверджує право керувати транспортним засобом;
• професійну кваліфікацію, необхідну для комерційного перевезення вантажів або пасажирів.

Навіть після обміну української категорії C або D на німецьку для роботи професійним водієм можуть додатково знадобитися кваліфікація відповідно до Berufskraftfahrerqualifikationsgesetz, запис із кодом 95 або німецький кваліфікаційний документ водія.

Тому спрощений обмін посвідчення не слід автоматично ототожнювати з повним допуском до професійної діяльності водієм вантажного автомобіля чи автобуса.

Чому можуть відмовити в обміні українського посвідчення водія

Останнім часом почастішали випадки, коли українцям відмовляють в обміні посвідчення водія, отриманого в Україні вже після переїзду до Німеччини.

Якщо на момент видачі українського посвідчення звичайне місце проживання (ordentlicher Wohnsitz) особи вже перебувало в Німеччині, відмова, як правило, має правові підстави. Відповідно до § 29 Abs. 3 Nr. 2 FeV, посвідчення водія, видане державою поза межами ЄС або ЄЕЗ, не надає права керувати автомобілем у Німеччині, якщо під час його отримання власник уже мав тут звичайне місце проживання.

Звичайним місцем проживання вважається місце, де людина зазвичай перебуває щонайменше 185 днів на рік і де зосереджені її особисті або професійні зв’язки (§ 7 FeV). Короткострокова поїздка в Україну для навчання, складання іспитів та отримання посвідчення зазвичай не означає перенесення туди звичайного місця проживання.

Під час розгляду заяви німецьке відомство може перевірити:

• дату першої видачі українського посвідчення;
• фактичне місце проживання заявника на той момент;
• дату реєстрації та набуття статусу перебування в Німеччині;
• тривалість і мету перебування в Україні.

Тимчасове визнання українського посвідчення водія та його обмін на німецьке — це різні правові питання. Спеціальні правила для осіб, які користуються тимчасовим захистом, не створюють безумовного права на обмін.

Оскаржувати відмову доцільно, якщо особа на момент отримання посвідчення справді проживала в Україні та може це підтвердити. Сама реєстрація в Німеччині ще не завжди є вирішальним доказом, однак короткої поїздки в Україну, як правило, недостатньо.

Отже, йдеться не про дискримінацію за громадянством, а про дотримання вимоги щодо звичайного місця проживання. Кожну відмову необхідно оцінювати індивідуально з урахуванням письмового рішення відомства та обставин отримання посвідчення.

Правові підстави: § 7 FeV, § 29 FeV, § 31 FeV.

Що робити, якщо українське посвідчення прострочене або пошкоджене

Для обміну необхідно підтвердити наявність та дійсність українського права на керування транспортними засобами. Якщо посвідчення прострочене, пошкоджене, втрачене або дані неможливо перевірити, процедура може ускладнитися.

У такій ситуації Fahrerlaubnisbehörde може запросити додаткове підтвердження від українських органів або інші документи, що підтверджують чинність відповідних категорій.

Спеціальні правила ЄС щодо тимчасового визнання українських документів не завжди означають, що прострочений або відсутній документ можна без додаткової перевірки обміняти на німецький Führerschein.

Чи можна обміняти посвідчення, отримане після переїзду до Німеччини

Під час розгляду заяви відомство може перевірити, де особа фактично проживала на момент отримання українського посвідчення або відкриття відповідної категорії.

Якщо посвідчення було отримане в Україні вже після встановлення звичайного місця проживання в Німеччині, можуть виникнути питання щодо дотримання принципу звичайного місця проживання (Wohnsitzprinzip). У такому випадку спрощений обмін не гарантується, а обставини оцінюються індивідуально.

Скільки коштує обмін

За оформлення німецького водійського посвідчення сплачується адміністративний збір. Додаткові витрати можуть виникнути за:

• біометричну фотографію;
• переклад або класифікацію посвідчення;
• медичні обстеження та перевірку зору для категорій C і D;
• довідку про несудимість;
• перевірку справжності документа, якщо вона проводиться окремо.

Розмір витрат залежить від категорії та вимог конкретної Fahrerlaubnisbehörde.

Коротко: процедура для власника категорії B

1. Знайти Fahrerlaubnisbehörde за місцем проживання.
2. Уточнити перелік документів і записатися на прийом.
3. Підготувати заяву, паспорт, фотографію та українське посвідчення.
4. Подати заяву на Umschreibung.
5. Дочекатися перевірки посвідчення.
6. Передати український документ і отримати німецький Führerschein.

Автошкола, теоретичний і практичний іспити для стандартного обміну категорії B більше не потрібні.

Висновок

Включення України до Anlage 11 FeV істотно спростило отримання німецького водійського посвідчення. Починаючи з 18 серпня 2026 року власники передбачених українських категорій можуть пройти процедуру обміну без обов’язкового навчання в автошколі та без складання теоретичного і практичного іспитів.

Однак кожна заява перевіряється індивідуально. Значення мають чинність і справжність посвідчення, дата його отримання, місце проживання заявника, відповідність категорій та загальна придатність до керування транспортними засобами. Для вантажних і автобусних категорій додатково зберігаються медичні та професійні вимоги.

Офіційні джерела

• Bundesgesetzblatt, BGBl. 2026 I Nr. 236 від 17 серпня 2026 року
  
• § 31 Fahrerlaubnis-Verordnung — видача німецького посвідчення на підставі іноземного
  
• Anlage 11 FeV — перелік держав і умови обміну
  
• Регламент ЄС 2022/1280 щодо українських водійських документів
  

Матеріал має інформаційний характер. Конкретний перелік документів та порядок їх подання необхідно уточнювати у Fahrerlaubnisbehörde за місцем проживання.
Ілюстрація до публікації була створена із використанням ШІ.